Як Закон № 4434-IX перезапускає строки позовної давності в Україні

Останнім часом в українському законодавстві відбулася знакова подія, яка безпосередньо торкнеться багатьох громадян та бізнес, — відновлення перебігу строків позовної давності. Президент України підписав Закон № 4434-IX (що базується на законопроєкті № 11315), який фактично розморожує ці строки. Раніше їх перебіг був зупинений через пандемію COVID-19, а потім — через повномасштабне військове вторгнення. Це рішення матиме значні наслідки, тому важливо розуміти, що саме змінилося і як до цього підготуватися.

Чому зупиняли час: погляньмо назад

Інститут позовної давності — це встановлений законом строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Це важливий механізм, що забезпечує правову визначеність: він стимулює вчасно захищати свої інтереси та захищає від застарілих претензій, доводити які з часом стає дедалі складніше. Однак надзвичайні обставини останніх років змусили державу піти на безпрецедентний крок — тимчасово зупинити сплив цих строків.

Спочатку це сталося через пандемію COVID-19. З 2 квітня 2020 року строки позовної давності за основними цивільними вимогами (загальний трирічний та спеціальні строки) були фактично продовжені на весь період дії карантину. Ця пауза завершилася 30 червня 2023 року.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року виникла ще гостріша потреба захистити права людей та компаній. Спочатку, у березні 2022 року, було продовжено строки за окремими категоріями справ на час дії воєнного стану. А згодом, з 30 січня 2024 року, запрацювала норма, яка зупинила перебіг усіх строків позовної давності, визначених Цивільним кодексом, на весь період дії воєнного стану.

Причини таких рішень були зрозумілими: через війну багато хто об’єктивно не міг звернутися до суду — через обмеження пересування, окупацію, участь у бойових діях, порушення роботи державних установ. Проте занадто тривале зупинення строків почало створювати нові проблеми: правову невизначеність, ризики зловживань та загрозу перевантаження судів у майбутньому через накопичені справи.

Час знову пішов: що змінює новий Закон

Саме для повернення до правової визначеності і був прийнятий Закон № 4434-IX (Закон). Його Верховна Рада ухвалила 14 травня 2025 року, а Президент підписав 2 червня 2025 року.

Головна суть Закону — він скасовує норму Цивільного кодексу (пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення»), яка встановлювала загальне зупинення перебігу строків позовної давності на час воєнного стану.

Законодавці ставили за мету відновити нормальний перебіг позовної давності, забезпечити право на справедливий суд, уникнути накопичення завислих спорів та захистити відповідачів від надто давніх претензій, відновивши таким чином баланс інтересів усіх сторін.

Важливо знати, що Закон набере чинності не одразу, а через 3 місяці з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Якщо припустити, що його опублікують найближчим часом, наприклад, у червні 2025 року, то нові правила почнуть діяти орієнтовно у вересні 2025 року. Цей тримісячний перехідний період дається для того, щоб усі встигли адаптуватися до змін.

Як тепер рахувати строки: практичний аспект

Це, мабуть, найскладніше питання, що виникає на практиці. Загальний принцип такий: перебіг строку позовної давності, що був зупинений, тепер відновлюється.

Якщо строк почав спливати ДО першого зупинення (тобто до 2 квітня 2020 року через COVID-19, або до початку «воєнного» зупинення, якщо «ковідне» вже закінчилося або не застосовувалося до конкретної вимоги). У цьому випадку час, що минув до зупинення, зараховується. Після відновлення перебігу продовжує спливати лише та частина строку, що залишилася.

Наприклад, ваше право було порушене 1 червня 2019 року. Загальний строк позовної давності — три роки (1096 днів). До 2 квітня 2020 року (початок «ковідного» зупинення) минуло 306 днів. Отже, залишилося 790 днів. Далі потрібно врахувати можливий короткий період вікна між закінченням «ковідного» зупинення (30 червня 2023 року) та запровадженням загального «воєнного» зупинення (30 січня 2024 року), якщо для вашої вимоги не діяли спеціальні норми про «воєнне» зупинення раніше. Якщо в цей проміжок спливло ще, скажімо, 213 днів, то залишок становитиме 577 днів. Саме ці 577 днів почнуть спливати з моменту набрання чинності новим Законом.

Якщо порушення права відбулося ПІСЛЯ 2 квітня 2020 року (тобто, вже під час дії «ковідного» зупинення) або пізніше, під час дії «воєнного» зупинення. У такій ситуації після набрання чинності Законом № 4434-IX строк позовної давності фактично починає свій відлік спочатку. Тобто у вас буде повний встановлений законом строк (наприклад, три роки) для звернення до суду.

Варто зазначити, що сам Закон № 4434-IX не містить дуже детального механізму розморожування строків, він просто скасовує норму про їх зупинення. Це може викликати певні дискусії та потребуватиме обґрунтування розрахунків у суді, спираючись на загальні принципи права.

Важливий механізм захисту: Цивільний кодекс (частина 5 статті 267) передбачає можливість поновлення пропущеного строку позовної давності, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Це ключовий інструмент для тих, хто об’єктивно не міг звернутися до суду через обставини, пов’язані з війною (наприклад, перебування на окупованій території, участь у бойових діях, втрата документів тощо). У таких випадках надзвичайно важливим буде збір та надання суду переконливих доказів поважності причин.

Гіпотетичний приклад із практики: історія одного боргу

Уявімо ситуацію. Приватний підприємець Сергій у листопаді 2019 року поставив партію будівельних матеріалів компанії «Добробуд». За договором, «Добробуд» мав повністю розрахуватися до кінця січня 2020 року, але сплатив лише половину суми. Отже, з 1 лютого 2020 року у Сергія виникло право вимагати решту боргу. Загальний строк позовної давності для такої вимоги — три роки. Тобто якби не особливі обставини, він мав би звернутися до суду до 1 лютого 2023 року.

Що відбувається далі?

1. Початок відліку: з 1 лютого 2020 року до 1 квітня 2020 року (до початку дії «ковідного» зупинення) спливло приблизно 2 місяці строку позовної давності.
2. «Ковідна пауза»: з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку був зупинений. Ті 2 місяці, що минули, зафіксувалися, а решта строку (приблизно 2 роки і 10 місяців) — чекала свого часу.
3. Коротке вікно: з 1 липня 2023 року (після завершення «ковідного» карантину) до 29 січня 2024 року (до запровадження загального «воєнного» зупинення для всіх строків) перебіг позовної давності відновився. За цей період (близько 7 місяців) спливла ще частина строку. Отже, від початкових 2 років і 10 місяців залишку віднялося ще 7 місяців. Залишилося приблизно 2 роки і 3 місяці.
4. Воєнна пауза: з 30 січня 2024 року перебіг знову зупинився для всіх строків позовної давності через воєнний стан.
5. Час знову пішов: припустимо, Закон № 4434-IX набирає чинності 1 вересня 2025 року. З цієї дати для Сергія починає спливати той самий залишок строку — приблизно 2 роки і 3 місяці — для звернення до суду з позовом до «Добробуду».

Сергій, дізнавшись про новий закон, розуміє, що йому потрібно діяти. Можливо, раніше він вагався подавати позов через загальну невизначеність або власні труднощі, пов’язані з війною. Тепер у нього є чіткий часовий орієнтир.

Компанія «Добробуд», своєю чергою, може сподіватися, що Сергій пропустить цей відновлений строк. Або, якщо Сергій подасть позов, «Добробуд» може спробувати заявити в суді про сплив позовної давності, якщо їхні розрахунки будуть відрізнятися.

А тепер уявімо, що Сергій протягом значного періоду після 24 лютого 2022 року перебував на тимчасово окупованій території і фізично не мав можливості не те що звернутися до суду, а й навіть зв’язатися з адвокатом. Або ж він служив у Збройних силах України. Якщо з цих причин він пропустить навіть той залишок строку, що відновив свій перебіг після 1 вересня 2025 року, він зможе звернутися до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку позовної давності, посилаючись на поважність причин (та сама стаття 267(5) ЦК України). І суд, дослідивши надані докази (довідки, витяги з наказів тощо), зможе визнати ці причини поважними та поновити строк.

Цей приклад, хоч і спрощений, ілюструє складність розрахунків та важливість врахування всіх періодів зупинення та відновлення перебігу строків.

Наслідки для життя та бізнесу

Відновлення перебігу строків позовної давності матиме відчутний вплив:

Для кредиторів це сигнал до активізації. Потрібно буде провести ревізію боргів та вжити заходів для їх стягнення, щоб не пропустити відновлені строки. Для боржників це може означати необхідність врегулювати зобов’язання, які вони могли вважати замороженими.

Бізнесу доведеться провести ретельний аудит дебіторської та кредиторської заборгованості. Це важливо не лише для можливих судових спорів, але й для правильного ведення бухгалтерського обліку та розрахунку податків (наприклад, для списання безнадійної заборгованості).

У спадкових справах відновлення строків сприятиме більшій ясності та захисту прав спадкоємців, що особливо актуально в умовах війни.

Очікується, що після набрання чинності Законом може тимчасово збільшитися кількість звернень до судів. В уже розпочатих процесах, де відповідачі посилалися на сплив позовної давності, аргументація сторін може змінитися. Також це може стимулювати сторони активніше шукати шляхи досудового врегулювання спорів, оскільки чіткі часові рамки часто спонукають до компромісів.

У довгостроковій перспективі такий крок має позитивно вплинути на інвестиційний клімат, адже правова визначеність є одним з ключових факторів для ведення бізнесу.

Що робити: рекомендації

Проведіть комплексний аудит дебіторської та кредиторської заборгованості. Розробіть стратегію роботи з боржниками, строки вимог до яких можуть незабаром спливти. Оцініть ризики пред’явлення вимог із боку ваших кредиторів. Під час укладання нових договорів можна розглянути можливість збільшення строку позовної давності за взаємною згодою (але пам’ятайте, що скорочувати встановлений законом строк не можна). Оновіть внутрішні процедури компанії щодо управління боргами.

Якщо ви фізична особа, в разі наявності невирішених питань щодо боргів (незалежно від того, чи ви кредитор, чи боржник), спадкових справ, відшкодування шкоди чи інших цивільних вимог, рекомендується звернутися за кваліфікованою юридичною консультацією. Якщо ви не могли вчасно звернутися до суду через обставини, пов’язані з війною, збирайте та зберігайте всі можливі докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку, — вони можуть знадобитися для суду.

Замість висновку: рух до правової визначеності

Закон № 4434-IX — це важливий крок на шляху до нормалізації правовідносин в Україні, навіть у складних умовах воєнного стану. Він покликаний відновити баланс інтересів та правову передбачуваність. Хоча перехідний період може бути пов’язаний з певними складнощами, зокрема, у розрахунках строків та формуванні судової практики, в довгостроковій перспективі це рішення має зміцнити правопорядок.

Адаптація до нових правил вимагатиме уважності та проактивних дій. Як адвокат, я готовий надавати необхідні консультації та допомогу в захисті ваших прав та інтересів у цих нових умовах. Час знову пішов, і важливо використати його на свою користь.

Автор статті: Кирило Іорданов,

адвокат АО Barristers

Джерело: ЮП